-
1 exanimate
-
2 trace
1. n1) звич. pl слід, відбиток (ноги тощо)to double on one's trace — заплутувати сліди (тж перен.)
to follow smb.'s traces — іти по чиїхось слідах
2) звич. pl сліди, залишки (чогось)no traces remained of the old castle — нічого (й сліду) не лишилося від старого замку
3) відбиток, результат, наслідок (чогось)4) незначна кількість (чогось)5) хім. сліди в аналізі; дуже мала кількість речовини6) амер. проторована стежка7) шлях, дорога8) риса9) запис (якогось самописного приладу)10) креслення на кальці11) траєкторія, траса12) трасування13) телеб. хід розгортки14) амер., військ. рівняння у потилицю15) посторонок16) буд. підкіс17) спорт. лижні18) вудкаto keep trace of smth. — стежити за чимсь
to force smb. into the traces — запрягти когось у роботу
to kick over the traces — вийти з покори, збунтуватися
to work in the traces — амер. а) працювати за шаблоном, іти протореним шляхом; б) працювати регулярно
2. v2) перен. намітити план дій (лінію поведінки)3) копіювати; знімати копію (тж trace over)4) калькувати (тж trace over)6) намічати, трасувати; провішувати лінію7) іти по слідах9) знайти сліди (ознаки)to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачено зв'язок
10) простежити, з'ясувати11) простежуватися; брати початок12) вбачати, знаходити14) роздивитися, розпізнати, розрізнити15) фіксувати, записувати (про кардіограф тощо)16) прикрашати візерунками* * *I [treis] n1) pl слід, відбиток (ноги, лапи)traces of human feet [of a vehicle] — сліди людських ніг [машини]
traces of rabbits [squirrels]on /in/ the snow — сліди кроликів [білок]на снігу
to follow smb 's traces — йти по чиїхсь слідах
to double on one's trace — робити петли (про переслідуваного звір; заплутувати сліди)
2) pl сліди, залишки (чого-н.); ознакиtraces of an ancient city [of an earlier civilization] — сліди /залишки/ стародавнього міста [ранній цивілізації]
with no traces of life — без ознак життя; не подаючи ознак життя
to remove traces of smth — знищувати сліди чого-н.
they could find no trace of him — вони не знали, де його шукати
she has still some traces of beauty — вона /її обличчя/ ще зберігає сліди минулої краси
the room bore numerous trace я of his presence — в кімнаті залишалися численні сліди його перебування
3) знак, результат; наслідкиsorrow and disappointment had left their traces upon his character — горе, розчарування наклали відбиток на його характер
there were traces of deep emotion on her face — відбиток глибоких переживань лежав на її обличчі; пcиx. енграма, відбиток в свідомості
4) чуточка, крапелька, невелика кількістьa trace more salt — ще трохи /трішки/ солі; домішка; присмак, призвук
a mere trace of a smile — слабка усмішка, натяк на усмішку
to betray [to show] traces of anger [of emotion] — проявляти ознаки гніву [хвилювання]
there was not a trace of colour in her cheeks — у неї на обличчі не було ні кровинки; pl; xiм. сліди в аналізі, дуже мала кількость речовини
5) aмep. стоптана стежкаsheep trace on /along/ the hill — овеча стежка на схилі гори; icт. дорога
6) ( контрастн смуга на спині (тварини)); межа, лінія; запис (якого-н. записуючого апарату); точка перетину ( лінії з площиною) або лінія перетину ( однієї площини з іншою)8) cпopт. лижня9) cпeц. траєкторія, траса10) тлв. хід розгортки11) війск. трасування12) aмep. війск. рівняння в потилицюII [treis] aIII [treis] vtrace gases — залишкові гази, сліди газів
trace the route on the map in pencil — накреслити олівцем на карті маршрут; показувати ( про карту)
the map traces the routes of airships — на карті показані маршрути повітряних кораблів; намічати собі план дії, лінію поведінки
he never followed the policy he traced (out) for himself — він ніколи не дотримувався наміченої ним політики
2) ( trace over); копіювати; знімати копію; калькувати3) ретельно виписувати, виводити (слова, букви)4) cпeц. намічати, трасувати; провішувати лінію5) слідувати, йти ( по слідах)6) стежити; висліджуватиto trace a person [an animal] — стежити за людиною [за твариною]
to trace smb as far as Paris /to Paris/ — прослідкувати кого-н. до Парижа; проходити взодовж чого-л з метою з'ясувати ( напрям)
to trace the river to its source — пройти ( вгору) no річці до її витоку; вислідити; знайти сліди, ознаки
to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачений зв'язок
7) ( trace back) прослідкувати; встановитиto trace the history of English science through most of the XVIIth century — прослідкувати історію розвитку англійської науки впродовж майже всього сімнадцятого століття
the crime has been traced back to him — встановлене, що злочин був здійснений ним
this custom has been traced back to the twelfth century — цей звичай відноситься до дванадцятого століття; простежуватися; сходити
a family that traces back to the Norman conquest — сім'я, ведуча свою історію /родовід/ від норманнського завоювання
8) вбачати, знаходити, виявляти, бачитиto trace no spark of jealousy in smb — не бачити /не замечать/ в чиїсь поведінці ніяких ознак ревнощів
to trace no reference to it — не виявити /не найти/ ніяких згадок про це
I cannot trace any connection to the event — я не можу знайти /угледіти/ ніякому зв'язку з цією подією
9) відновлювати розташування або розміри (стародавніх споруд, пам'ятників згідно з розвалинами, що збереглися)the form of the ancient manor house may still be traced — все ще можна відновити зовнішній вигляд старовинного поміщицького будинку
10) розглянути насилу, розрізнитиI could scarcely trace her features in the gloom — в темноті я ледве міг розрізнити її обличчя; розібрати
11) p. p. прикрашати узорамиthe stained and traced windows — вікна з кольоровим склом, узорами
12) фіксувати, записувати, викреслювати ( про кардіограф)13) фiз. описувати, прокреслювати ( траєкторію)IV [treis] n1) постромкаin the traces — у упряжці [див.; тж. є]
2) стр. підкошування3) вудка••in the traces — за повсякденною роботою [див.; тж. 1]
to force smb into the traces — запрягти кого-н. до роботи
to work in the traces — aмep. працювати за шаблоном; працювати систематично /регулярно/; to kick over the traces заплутатися в постромках ( про коня); упиратися, чинити опір, вставати на диби ( про людину); пускатися у всіх тяжких; зловживати своєю свободою
-
3 trace
I [treis] n1) pl слід, відбиток (ноги, лапи)traces of human feet [of a vehicle] — сліди людських ніг [машини]
traces of rabbits [squirrels]on /in/ the snow — сліди кроликів [білок]на снігу
to follow smb 's traces — йти по чиїхсь слідах
to double on one's trace — робити петли (про переслідуваного звір; заплутувати сліди)
2) pl сліди, залишки (чого-н.); ознакиtraces of an ancient city [of an earlier civilization] — сліди /залишки/ стародавнього міста [ранній цивілізації]
with no traces of life — без ознак життя; не подаючи ознак життя
to remove traces of smth — знищувати сліди чого-н.
they could find no trace of him — вони не знали, де його шукати
she has still some traces of beauty — вона /її обличчя/ ще зберігає сліди минулої краси
the room bore numerous trace я of his presence — в кімнаті залишалися численні сліди його перебування
3) знак, результат; наслідкиsorrow and disappointment had left their traces upon his character — горе, розчарування наклали відбиток на його характер
there were traces of deep emotion on her face — відбиток глибоких переживань лежав на її обличчі; пcиx. енграма, відбиток в свідомості
4) чуточка, крапелька, невелика кількістьa trace more salt — ще трохи /трішки/ солі; домішка; присмак, призвук
a mere trace of a smile — слабка усмішка, натяк на усмішку
to betray [to show] traces of anger [of emotion] — проявляти ознаки гніву [хвилювання]
there was not a trace of colour in her cheeks — у неї на обличчі не було ні кровинки; pl; xiм. сліди в аналізі, дуже мала кількость речовини
5) aмep. стоптана стежкаsheep trace on /along/ the hill — овеча стежка на схилі гори; icт. дорога
6) ( контрастн смуга на спині (тварини)); межа, лінія; запис (якого-н. записуючого апарату); точка перетину ( лінії з площиною) або лінія перетину ( однієї площини з іншою)8) cпopт. лижня9) cпeц. траєкторія, траса10) тлв. хід розгортки11) війск. трасування12) aмep. війск. рівняння в потилицюII [treis] aIII [treis] vtrace gases — залишкові гази, сліди газів
trace the route on the map in pencil — накреслити олівцем на карті маршрут; показувати ( про карту)
the map traces the routes of airships — на карті показані маршрути повітряних кораблів; намічати собі план дії, лінію поведінки
he never followed the policy he traced (out) for himself — він ніколи не дотримувався наміченої ним політики
2) ( trace over); копіювати; знімати копію; калькувати3) ретельно виписувати, виводити (слова, букви)4) cпeц. намічати, трасувати; провішувати лінію5) слідувати, йти ( по слідах)6) стежити; висліджуватиto trace a person [an animal] — стежити за людиною [за твариною]
to trace smb as far as Paris /to Paris/ — прослідкувати кого-н. до Парижа; проходити взодовж чого-л з метою з'ясувати ( напрям)
to trace the river to its source — пройти ( вгору) no річці до її витоку; вислідити; знайти сліди, ознаки
to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачений зв'язок
7) ( trace back) прослідкувати; встановитиto trace the history of English science through most of the XVIIth century — прослідкувати історію розвитку англійської науки впродовж майже всього сімнадцятого століття
the crime has been traced back to him — встановлене, що злочин був здійснений ним
this custom has been traced back to the twelfth century — цей звичай відноситься до дванадцятого століття; простежуватися; сходити
a family that traces back to the Norman conquest — сім'я, ведуча свою історію /родовід/ від норманнського завоювання
8) вбачати, знаходити, виявляти, бачитиto trace no spark of jealousy in smb — не бачити /не замечать/ в чиїсь поведінці ніяких ознак ревнощів
to trace no reference to it — не виявити /не найти/ ніяких згадок про це
I cannot trace any connection to the event — я не можу знайти /угледіти/ ніякому зв'язку з цією подією
9) відновлювати розташування або розміри (стародавніх споруд, пам'ятників згідно з розвалинами, що збереглися)the form of the ancient manor house may still be traced — все ще можна відновити зовнішній вигляд старовинного поміщицького будинку
10) розглянути насилу, розрізнитиI could scarcely trace her features in the gloom — в темноті я ледве міг розрізнити її обличчя; розібрати
11) p. p. прикрашати узорамиthe stained and traced windows — вікна з кольоровим склом, узорами
12) фіксувати, записувати, викреслювати ( про кардіограф)13) фiз. описувати, прокреслювати ( траєкторію)IV [treis] n1) постромкаin the traces — у упряжці [див.; тж. є]
2) стр. підкошування3) вудка••in the traces — за повсякденною роботою [див.; тж. 1]
to force smb into the traces — запрягти кого-н. до роботи
to work in the traces — aмep. працювати за шаблоном; працювати систематично /регулярно/; to kick over the traces заплутатися в постромках ( про коня); упиратися, чинити опір, вставати на диби ( про людину); пускатися у всіх тяжких; зловживати своєю свободою
-
4 тын-
I(тынай) заспокоюватися, бути спокійним, відстоюватися ВН-СМ, Г-К; боран тынған буря стихла К; мезарына тынмасын да щоб він і в могилі не мав спокою ВН; җаным тынды моя душа заспокоїлася У; җель тынды вітер стих Б; тохтамай-тынмай безупинно, безперервно О.IIподавати ознаки життя, реагувати Г, К; ич тынмай ніяк не зважає, мовчить Г, К; тынмайып йат- лежати, ні на що не реагуючи Г, помирати, не маючи спокою К; йатый биший тынмайып лежить, ні на що не реагуючи Г; бен олурум тынмаз ӧлӱ, тынмайып йатсам, не дэрсин? якщо я стану мерцем без ознак життя й лежатиму мертвий, що скажеш? Г, К.пірнати, занурюватися, тонути О, Б, У, СЛ. -
5 clay-cold
-
6 nit
n1) гнида2) нікчема3) військ., розм. військовий поліцай4) курсант авіашколи5) розм. горіх* * *I [nit] n1) гнида2) cл. нікчема, гидота3) вiйcьк.; жapг. військовий поліцейський; курсант авіашколиII [nit] n; фіз. -
7 stone-
у складних словах має значення повністю, цілковито, зовсім -
8 stone-dead
-
9 clay-cold
aхолодний, без ознак життя -
10 stone-
у складних словах має значення повністю, цілковито, зовсім -
11 stone-dead
aмертвий, без ознак життя -
12 тынмаз
ӧлӱ мрець без ознак життя Г, СЛ, К. -
13 ніщо
НІЩО - категорія метафізики та онтології, що мислиться як небуття (несуще) і характеризується предикатами негативності, відсутності, позбавлення, заперечення тощо. Аналогія Н. з поняттям небуття чи смерті вказує на межу його логічного аналізу й безпосереднього розуміння; ознаки Н. добираються у царині відношення "буття - Н." Особливого (конститутивного) значення категорія Н. набуває у східній традиції. В даосизмі роль першооснови і завершення всього існуючого виконує поняття дао В. оно нескінченне і безіменне, форма без форми і образ без сутності, безтілесне, порожнє і нице. Завдяки дао небуття проникає усюди; все народжується у бутті, а буття з'являється з небуття. В буддизмі подібний принцип називається нірваною. Це видозмінене поняття мокші (позбавлення, звільнення), що означає зникнення, кінець, припинення існування, вічний спокій. У західній філософії проблема Н. порушується ще з Античності. Вона вже наявна у вченні Геракліта про становлення - як вираз єдності протилежностей (буття і Н.). Парменід висловлює думку, що Н. неможливо ані помислити, ані висловити В. оно виступає запереченням існування Г. оргій обстоював тезу, виражену в трьох принципах: нічого не існує; якщо дещо існує, то воно незбагненне; якщо його можна осягнути, то неможливо пояснити і виразити. Розбіжності двох попередніх позицій долає Демокрит, вбачаючи в атомах мислиму повноту буття, котра визначається через свою протилежність - порожнечу як континуум, позбавлений кількостей і якостей. В діалектиці 17латона Н. подається через категорію "іншого" - породження буттям свого інобуття. "Інше" виступає можливістю пізнання не лише буття, а й Н. Аристотель вбачав ознаки Н. в неоформленому, позбавленому сутності матеріалі - матерії С. тоїки (див. стоїцизм) пов'язували Н. з уявленням про нескінченність як безтілесну порожнечу, всередині якої міститься Космос. Епікур виражав поняттям Н. феномен смерті (позбавлення будьяких форм та ознак життя). У наданні Єдиному якостей над-буття Плотин уподібнював його Н. Він розрізняв небуття як матерію й абсолютне Н., що виступає "іншим" стосовно існуючого. Середньовічна інтерпретація співвідношення буття і небуття визначалася доктриною творення з Н. Акт творення передбачає появу світу, властивості якого нічим не обумовлені. В апофатичній теології (Філон, Климент, Ориген, ареопагітики, Максим Сповідник, Дамаскій, Палама, Еріугена, Кузанський), каббалі та містичній традиції (Екгарт, Франк, Силезій, Беме) вживання варіантів терміна "Н." (безодня, possest Ungrund (невкоріненість) стосовно Бога, через відкидання усіх його предикатів, означає, що він не є чимось серед сущого, але, як першопричина, піднімається над сущим і перебуває всюди й ніде. Входження у домени "божественного мороку" відбувається в актах мовчання та містичного переживання Н. овочасна метафізика відмовилася від тези про створення світу з Н., виходячи з положення ex nihilo nihil fit (з нічого ніщо не виникає). У Канта Н. подається як можливість і неможливість предмета або його поняття, що постають у людському розумі. Гегель називав Н. чистою безпосередністю, довершеною порожнечею з відсутністю визначень і змісту, яка дорівнює самій собі і буттю, а відмінність між ними лише абстрактна. У філософії екзистенціалізму термін "Н." тлумачиться як царина свободи і трансценденції. Таїну Н. як безодні та невідання К'єркегор називав станом, що пробуджує в людині жах і спонукає до пізнання. У Гайдеггера проблема Н. постає через спосіб самопроектування людини у майбутнє, що супроводжується зустріччю з образом смерті. Категорія Гайдеггера "буття-до-смерті" позначає можливість вирватись із повсякденності, що характеризується анонімністю існування. Бердяєв залучає поняття Н. до розгляду проблеми творчості. Остання не виходить з наявного буття, а виступає прагненням до свободи, яка у своїй можливості - бездонна і безпідставна. Вкорінення свободи лежить не в бутті, а у Н. Сартр визначає людину як істоту, що характеризується здатністю вирізняти себе з-посеред буття через Н. (neant). Націленість людської свідомості на суще здатна проявляти, нівелювати його С. відомість постає вільною умовою прояву сущого. У дуальності буттєво-небуттєвих зв'язків Н. стає не простою альтернативою буття, а його співучасником, джерелом розвитку та творчих здатностей (див. небуття).Т. Лютий -
14 (as) dead as a doornail
(as) dead as a doornail (as a herring, as mutton) 1) мертвий, без будь-яких ознак життя; 2) такий, що вийшов з ужитку, втратив силу, зник без слідуEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > (as) dead as a doornail
-
15 (as) dead as a herring
(as) dead as a doornail (as a herring, as mutton) 1) мертвий, без будь-яких ознак життя; 2) такий, що вийшов з ужитку, втратив силу, зник без слідуEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > (as) dead as a herring
-
16 (as) dead as mutton
(as) dead as a doornail (as a herring, as mutton) 1) мертвий, без будь-яких ознак життя; 2) такий, що вийшов з ужитку, втратив силу, зник без слідуEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > (as) dead as mutton
-
17 door-nail
-
18 еліта
ЕЛІТА ( від лат. eligo - вибираю) - група осіб, яка займає провідне або керівне становище у будь-якій галузі людської діяльності: політичній, економічній, військовій, науковій, управлінській, культурній, інтелектуальній, спортивній тощо. Хоч зародки елітарних концепцій можна знайти ще в Конфуція чи Платона, але засновниками сучасних теорій Е. стали італ. політичні мисленики Моска (1858 - 1941) та Парето (1848 - 1923); послідовником Моски став Міхельс (1876 - 1936). Концепції Е. з'явилися, по-перше, внаслідок критики представницької демократії (як прихованої форми домінування різного роду Е.) і, по-друге, класової марксистської теорії, яка виправдовувала тезу про керівну роль окремих груп (партійних верхівок та лідерів) І. дейну основу елітарних концепцій становить консервативна соціальна філософія: будь-який суспільний лад ґрунтується на суспільній ієрархії, на вертикально організованих структурах. На вершині цих структур знаходяться охоронці цінностей даної культури, організатори, творчі особистості, а на нижчих щаблях - виконавці, що здатні успішно діяти, коли визначено мету і загальний напрям руху. Вся складність політичної дії полягає у мудрому поєднанні оновлення зі збереженням. Необхідність успадковувати досвід, нагромаджувати елементи культури та цивілізованості потребує такого оновлення чи заміни Е. (циркуляції Е.), які б не були руйнівними для успадкування того, що має бути збереженим. Цей консервативний підтекст концепцій Е. стоїть в опозиції як до просвітницької спадщини лібералізму та соціал-демократизму (з перебільшеним наголошуванням на соціальному проектуванні), так і до комунізму та фашизму В. ідповідно до вихідної концептуальної позиції та необхідності пристосувати термін "Е." до конкретних обставин філософи, соціологи та політологи обирають різні ознаки, якими мають володіти люди, що, з їх точки зору, складають Е.: культурні та моральні характеристики, творчі та організаційні здібності, сила волі, твердість віри тощо. Оскільки реально існуючі Е. тільки до певної міри відповідають тим вимогам, на основі яких має здійснюватися їхнє формування, то утворюється більша чи менша розбіжність між нормативним та емпіричним складниками цього поняття. Найважливішим є поділ всіх концепцій Е. на нормативні (ціннісні) та функціональні. Перші ґрунтуються на тому, що Е. має бути носієм вищого рівня культури та цивілізованості, творцем та охоронцем таких цінностей, як свобода, справедливість, правовий порядок (стабільність), культурна самобутність (нації), добробут тощо. Другі успадковують політичний реалізм Мак'явеллі і визначають Е. як будь-яку керівну меншину (без включення у це поняття ціннісних ознак). Оскільки ця тенденція наявна у засновників теорії Е., то їх іноді називають мак'явеллістами (що може призводити до непорозумінь). Перша тенденція виразно репрезентована в Ортеги-і-Гассета ("Повстання мас"). Нехтування ціннісними критеріями руйнує концепт Е., бо відкриває можливість вважати Е. будьяку групу, яка будь-якими засобами здобуває та утримує керівне становище. Якщо певна керівна група виходить у своїх діях із суто групових (класових), кланових інтересів (приховуючи цей факт за допомогою риторики), то є підстави вважати цю групу псевдо- чи квазі-Е. Причини виникнення псевдоеліти можуть бути політичні (напр., бюрократичний корпоративізм "номенклатури" у комуністичних режимах та його збереження і модифікація у сучасних незалежних посткомуністичних державах), економічні, психологічні тощо. Психологічні пов'язані з інерцією стереотипів у мисленні й поведінці ("старіння" Е.) та відсутністю ефективно діючих механізмів її оновлення (напр., люди, що свого часу зробили важливий внесок у певну галузь діяльності, можуть використовувати колишні заслуги для збереження свого керівного становища). Виникає проблема "відкритості-закритості" Е. з домінантою у її вирішенні на "закритості". Важливими видами Е. у сучасних суспільствах є професійні Е., зокрема у галузі науки. У наукових спільнотах основними критеріями Приналежності до Е. є високий рівень професійності та моральної й загальної культури (в т.ч. дотримання норм професійної етики); про наукову Е. можна говорити тільки у тому разі, якщо керівні особи (які визначають стратегію наукових досліджень та організовують наукове життя) відповідають цим критеріям. Ціннісне поняття Е. перестає бути продуктивним, якщо його (як деяку регулятивну ідею) не співвідносять із тим, хто, з яких причин і якими засобами у даному суспільному середовищі досягає керівного становища. Без дослідження особливостей даного суспільного середовища постулювання ціннісних критеріїв Е. приречене залишатися добрим побажанням. Різні концепції Е. можуть стати об'єктом критики з огляду на те, що їх можуть використовувати як ідеологію, яка має антидемократичне спрямування. Визнання ієрархічності соціального життя і природності існування Е. створює підстави для виправдання бюрократизації як тенденції суспільного життя. Зокрема, функціональна концепція Е. відносно легко стає основою ідеології, з допомогою якої ті чи ті суспільні групи утверджують своє керівне становище (т. зв. "елітизм"): відкидаючи ціннісну концепцію Е. як ідеалістичну і проповідуючи політичний реалізм, окремі індивіди та групи індивідів легко скочуються в політиці до цинізму. Політична історія України свідчить, що в умовах бездержавності вкрай утрудненим є формування не тільки політичної, а й культурної Е. За таких умов не існує прошарків, які б успадковували один від іншого завдання збереження і творення культури, нації, держави. На це явище вказує, зокрема, Лисяк-Рудницький. Воно є характерним для тих народів Сх. та Пд. Європи, які входили до складу імперій. На ролі Е. у збереженні та творенні культури, нації та держави наголошували Липинський та Донцов. Оскільки вони репрезентували різні політичні ідеології (перший - консерватизм, другий - націоналізм), то відповідно відрізнявся їхній підхід до проблеми Е.В. Лісовий
См. также в других словарях:
завмерлий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до завмерти. 2) у знач. прикм. Без ознак життя; змертвілий … Український тлумачний словник
холодний — а, е. 1) Який має низьку або відносно низьку температуру (про повітря, вітер і т. ін.). || Який характеризується низькою температурою повітря (про клімат, погоду). || Із зниженою температурою, стійкими холодами, морозами (про певний час, пору).… … Український тлумачний словник
ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… … Український тлумачний словник